Сторінка:Олесь О. Минуле України в піснях. Княжі часи (Львів, 1930).djvu/89

Ця сторінка вичитана


Не злякались Корсуняни,
Зачинились і сидять.
Досить в них води і хліба,
Ждуть в ночі, а в ранці сплять.

Та гадає Володимир:
„Я їх викличу на бій,
Хай три роки тут простою,
Але Корсунь буде мій!“

Час ішов. Сміялись Греки,
Бо пожива в них була,
Аж летить колись до князя
З міста пущена стріла.

Українець Анастазій
Написав на тій стрілі:
„В місто йде вода по трубах,
Знищ негайно їх в землі.“

Без води скорились люде.
Володимир переміг
І з листами посилає
В Царгород послів своїх:

„Царю! Зважся ти за мене
Заміж видати сестру,
Коли ні, — як взяв я Корсунь,
Царгород твій заберу.“