Сторінка:Олесь О. Минуле України в піснях. Княжі часи (Львів, 1930).djvu/86

Ця сторінка вичитана


Так, як радив і зробили.
Закипіли казани,
Скрізь по вулицях парують
Повні бочки і чани.

А у ранці Печенігів
Подивитися зовуть:
Як у нас всього багато,
Як у нас їдять і пють.

Здивувались Печеніги:
„Ну, й країна чарівна:
З кісілем у них криниці.
Бочки меду і вина!“

— „Досить! годі облягати! —
Печеніги заревли.
— „Міста голодом не візьмеш!“
Так рішили і пішли.

Кісілю й тепер не мало
Та настав вже инший час:
Вороги нас із-за його
Облягають раз-у-раз.