Сторінка:Олесь О. Минуле України в піснях. Княжі часи (Львів, 1930).djvu/81

Ця сторінка вичитана

КОЖУМЯКА.


Вбивши князя Святослава,
Печеніги раз-у-раз
Йдуть ордою на Вкраїну.
Раз-у-раз грабують нас.

І тепер їх шатра сірі
Вкрили луг над Трубежем,
Печеніги знов зявились
І погрожують мечем.

Наші ждуть. Але боїться
Печеніжський хан іти,
Йому хочеться без бою
Перемоги досягти.

Є один вояк у його
Втроє дужчий за вола…
„Хай він бється“ — хан хитрує
І до князя шле посла.

„Чи не викличем ми, князю,
Гніву праведних богів,
Коли річку почервоним
Кровю наших вояків?!