Вбивши князя Святослава,
Печеніги раз-у-раз
Йдуть ордою на Вкраїну.
Раз-у-раз грабують нас.
І тепер їх шатра сірі
Вкрили луг над Трубежем,
Печеніги знов зявились
І погрожують мечем.
Наші ждуть. Але боїться
Печеніжський хан іти,
Йому хочеться без бою
Перемоги досягти.
Є один вояк у його
Втроє дужчий за вола…
„Хай він бється“ — хан хитрує
І до князя шле посла.
„Чи не викличем ми, князю,
Гніву праведних богів,
Коли річку почервоним
Кровю наших вояків?!
