І довідавшись про кількість
Святославових полків,
Греки в десятеро більше
Виставляють вояків.
І коли на бій зійшлися,
Князя жах на мент пройняв:
— „Одурили хитрі Греки“!
Гнівно крикнув Святослав.
Вояки! Як мури стійте,
Не гасіть у серці гнів,
Не вкривайтеся ганьбою
Безсоромних боюнів!
Умремо — ганьби не буде,
Втечемо — на вік ганьба!
Ще нікому не відомо
Чим скінчиться боротьба!
Хай же сурмлять наші сурми,
Лється пісня бойова,
Хай поляже серед бою,
Перша княжа голова…!„
— „Де твоя поляже, князю,
Від ворожої руки,
Там і наші хай поляжуть“! —
Закричали вояки.
