Сторінка:Олесь О. Минуле України в піснях. Княжі часи (Львів, 1930).djvu/61

Ця сторінка вичитана


Розбиває їх твердиню —
Білу Вежу на Дону,
І мечем руйнує Ітіль,
Їх столицю головну.

Розганяє їх по світу
Наче вітер зграї хмар,
І з того часу держави
Не було вже у Хозар.

І з того часу наш ворог
Приймаком в чужинця жив…
Так колись ми рахувались
З тим, хто кривду нам робив.