Але так я мало хочу,
Неподолані борці:
По три голуби від хати,
Та по три ще горобці“.
І зраділи Деревляне
Всі розбіглись і в мішки
По лісах, лугах, по стріхах
Ловлять весело пташки.
Ольга ж вугілля горяче
Кожній пташці до хвоста
Привязала і пустила…
Загорілися міста…
Коростень в огні палає,
Галас, крик, переполох…
Все тікає. Військо Ольги
Перебило багатьох.
Та як виконала Ольга
Помсти лютий заповіт,
Стала думати про Бога,
Про таємний божий світ.
Про велику, вічну правду,
Про прощення, про любов,
Стала думати про Того,
Хто пролив за людство кров.
