Сторінка:Олесь О. Минуле України в піснях. Княжі часи (Львів, 1930).djvu/47

Ця сторінка вичитана

КНЯГИНЯ ОЛЬГА.


Тихий, теплий літній ранок.
Сонце встало. Вітер спить.
Вийшла дівчина на річку
Сіла в човно і сидить.

Чарівна сама як ранок
Задивилася на світ…
Білий шум на синіх хвилях,
На деревах — білий цвіт.

Любо жити на сім світі,
Щастя любого ждучи…
Ах, коли б лише згадати
Сон, що снився у ночі.

Дивний сон… якісь палати,
Лицар в зброї на коні…
Ліс такий страшний, таємний…
Поле… Море в далині.

Далі хмари, грім, пожежа,
Плач і стогін з під землі.
Лицар-велитень в кайданах,
Кров на біло у чолі.