Сторінка:Олесь О. Минуле України в піснях. Княжі часи (Львів, 1930).djvu/46

Ця сторінка вичитана


Перебили княже військо,
Порубали, посікли,
Князя Ігоря самого
Обезброїли, взяли.

І, не стримуючи помсти,
Гніву лютого свого,
Враз два дерева згинають
І привязують його.

І, два дерева нагнувши
Випускають нагло з рук, —
І живцем роздертий Ігор
Умірає серед мук.

Так за дужу Україну,
За Соборну Ігор вмер.
За Соборність України
Умірають і тепер.