Перебили княже військо,
Порубали, посікли,
Князя Ігоря самого
Обезброїли, взяли.
І, не стримуючи помсти,
Гніву лютого свого,
Враз два дерева згинають
І привязують його.
І, два дерева нагнувши
Випускають нагло з рук, —
І живцем роздертий Ігор
Умірає серед мук.
Так за дужу Україну,
За Соборну Ігор вмер.
За Соборність України
Умірають і тепер.
