Та скоритися не хочуть,
Відокремилися знов.
І у третє гнівний Ігор
Військо скликав і пішов.
На нараді з князем Малом
Деревляне день і ніч.
Віщуни стоять, ворожать,
Мал насупився, як сич.
Хтось найстарший, наймудріший
Промовляє наразі:
„Здавна радились зо мною
І бояре і князі.
І тепер я дам пораду:
Воно так: як вовк з двора
Витяг дві чи три овечки,
Вже не ждіть тоді добра:
Передушить всю отару
До останньої вівці.
Як ви впораєтесь з вовком,
Що ви зробите, борці?
Віддасьте йому отару,
Ту, що пасли, стерегли?“
— „Убємо кілками звіря!“
Деревляне заревли.
