СМЕРТЬ ІГОРЯ,
Квітне Київська держава
І могутня, і страшна.
Майже всі вона зєднала
Українські племена.
Не могла лише скорити
Напівдиких Деревлян,
Що жили в лісах дрімучих
Геть на захід від Полян.
Що не вміли зрозуміти
Заповіти золоті,
Що в єднанні тільки сила,
В злуці, в спільності, в гурті,
Що тоді лише Держава
Буде дужа і міцна,
Коли всі в одно зіллються
Українські племена.
Двічі вже розбив їх Ігор
Вдруге платять вже вони
Шкіри чорної куниці —
Дань невдалої війни.
