Навантажені харчами
Грузнуть коні у піску.
Чорні ворони над ними
Хижо крутяться в танку.
Гинуть люде, гинуть коні,
Вкритий трупами пісок.
Ах, коли б надбігла хмара,
Зашумів би десь поток!
О, коли б повіяв вітер,
Прохолодою обдав!
Дихав, дихав би устами
І руками набірав!
Ах, коли б ліси зелені,
Мох холодний і трава!
Впав би: тіло б остудилось,
Прохолола голова.
Це розгнівався Сварожич,
Одвернувсь Перун од нас
І прийшла страшна посуха
І настав Стрибога час.
Але враз повіяв вітер,
Свіже, вогке щось приніс,
Наче річка недалеко
Або близько темний ліс.
