Після славного походу
На далекий Царгород
Князь в палатах бенкетує
І частує воєвод.
На столах у вазах грецьких
Дивні овочі цвітуть
Золоті, пахучі вина
Струмнем соняшним течуть.
Навкруги шумлять розмови
Про походи, про бої,
Та про лицарів, що склали
Буйні голови свої,
Як колись човни у морі
Наплили на ланцюги,
Як стояли перед ними
І трусились вороги.
„О, ще нас не кинув Волос,
Ще нас милує Перун“.
Коли зирк — в палати входить
Сивий, згорблений віщун.
