На кійки стоять, схилившись,
Бородаті віщуни
І росказують, що буде
І з якої сторони.
Роздають недужим зілля,
Щось шепочуть і плюють…
Сих водою напувають,
Тим каміньчики дають.
І здається з лісу вийшов
На вузлісся Лісовик.
Став, заслухавсь, задивився…
Стрепенувсь і знову зник,
І, здається, щойно бігли
Тут русалки польові
І розсипали зі сміхом
Самоцвіти по траві.
Але схід зайнявся сонцем,
Хмари в золоті, в огні…
І самотно одцвітають
Зблідлі ватри в далині.
