Після Льва, після Андрія
Княжив Юрій Болеслав,
Син Поляка й Українки
Про Поляків більше дбав.
Будував костели польські
Запроваджував латинь,
Не любив свого нічого
І сміявся із святинь.
З Польщі їхали невпинно
Шляхта, дідичі, купці,
Все життя Поляк-чужинець
Став тримати у руці.
І урвалося терпіння
І увесь народ повстав,
По містах, по селах всюди
На чужинця ніж підняв.
Болеслава отруїли,
Вбивства, розрухи пішли,
Землю галицько-волинську
Знов чужинці зайняли.
