Не боявся він нікого
І підмоги не шукав.
Раз до його папа римський
Посланців своїх прислав:
„Інокентій, папа римський
Привітаннє шле тобі,
Обіцяє тобі в поміч
Меч Петровий в боротьбі“.
Вийняв князь свій меч і каже:
„Передайте й мій уклін
І спитайте свого папу —
Чи такого має він.
Поки я меча не стратив
І тримаю у руці,
Ним я й буду добувати,
Йдіть здорові, — посланці“.
І народом мудро правив
І державу збільшив князь,
Бо Волинь з Галичиною
В одно князівство злилась.
Вояком Роман родився, —
На війні він і поляг:
Під Завихвостом на Вислі
Заколов його Поляк.
