Ця сторінка вичитана
ІВАН БЕРЛАДНИК.
Раз в зимі у ліс на лови
Володимирко пішов
І бояре зрозуміли,
Що тепер не до розмов.
Що пора за меч узятись,
Перейти від слів до діл,
І Берладника Івана
Посадили на престіл,
І Берладник на престолі.
В повній зброї вояки.
Зачинилися ворота
І замкнулися замки.
І облога почалася,
Почались страшні бої
Відбивається Берладник,
Сам веде полки свої.
Але раз загнавсь далеко,
Опинився у кліщах,
Ледве вискочив із лиха,
Ледве спасся у лісах.
