Володар умер і сина
Володимирка лишив,
Це був князь твердий, рішучий,
Серце з креміню носив.
Перед ним мета єдина:
Сила, міць Галичини.
Рівні всі: народ, бояри,
Всі у матері сини.
На Дністер, на гори, в Галич
Він столицю переніс,
Замок він обвів валами,
Ровом, мурами обніс.
І розцвів як Київ, Галич:
На дорогах, на шляхах
Наче ярмарок зібрався
І роскинувся в степах.
Скрип возів і ржання коней,
Крики, ляскіт батогів,
Хмари куряви над степом,
Рев непоєних биків.
