І зворушені без краю,
Затаївши в серці гнів,
Вони кинулись з мечами
І розбили ворогів.
Довелось також і Уграм
Під Перемишлем в боях
Ростиславичам лишити
Безліч трупів на полях.
Довго, довго потім угри
З жахом згадували бій
Довго, довго дивувались
Нашій силі бойовій.
І не зважувались знову
Переходити Карпат
Не топтали більше поля
Не палили наших хат.
Тільки іноді полями
Долетять до наших меж
І назад! Сторожа пильно
Оглядала землю з веж.
Рюрик вмер. Галичиною
Правив тільки Володар,
Правив мудро: не боявся
Ні Поляків, ні Мадяр.
