Так мерщій на борзі коні
І летім, де Дон шумить,
Де об землю половецьку
Я волію спис зломить!“
Крикнув Ігор Святославич
І на конях вояки
Вже летять широким степом
Тільки куряться шляхи.
Брат його буй-тур в Путивлі
Теж збірається в поход
І стріваються два війська
І говорить Всеволод:
„Брате Ігорю єдиний,
Ти єдиний світ мені:
Святославичі оба ми
Вдвох і ляжем на війні.
А моє хоробре військо,
Мої славні вояки
По степу летять вітрами,
В полі скачуть, як вовки,
Всі дороги їм відкриті
Через гори і ліси,
Гостро вигострені стріли
І шаблюки і списи.
