Сторінка:Олесь О. Минуле України в піснях. Княжі часи (Львів, 1930).djvu/109

ІГОР СВЯТОСЛАВИЧ.
ПОЛОВЕЦЬКА НЕВОЛЯ

Під палким, південним сонцем
На чужий, далекий Дон
Сумно сумно, як на страту
Йдуть невольники в полон.

На руках у їх кайдани,
Кров і рани на ногах,
В чорній куряві облича,
Очи змучені в сльозах.

— „Понесіть, вітри крилаті,
Наші стогони й жалі,
Принесіть нам з України
Крихту рідної землі!

Полетіть, скажіть, що більше
Вже не вгледим ми її!
Принесіть же нам хоч порох
Із коханої землі!“

Йдуть невільники під сонцем.
Грізна варта навкруги.
Дзвінко лускають в повітрі
І співають батоги.