Сторінка:Олесь О. Минуле України в піснях. Княжі часи (Львів, 1930).djvu/106

Ця сторінка вичитана


Після смерти Мономаха
Шлють до його посланця,
Найславнішого у ханстві
Половецького співця.

І, шлючи його в дорогу,
Каже бранця рідний брат:
— „Намовляй мого ти брата
Повернутися назад.

Коли слів він не послуха,
Проспівай йому сумну
Нашу пісню половецьку
Про кохану сторону.

Як і пісні не відчує
Любий брат мій Отрок-хан,
Дай понюхати це зілля
Степу рідного — євшан!“

І співець прийшов і мовить
— „Хане, брат твій наказав,
Щоб тобі я рідну землю,
Степ зелений пригадав,

Щоб згадав тобі я славні
Січі в рідній стороні
І в пустелі неоглядній
Лет на дикому коні.“