Сторінка:Олесь О. Минуле України в піснях. Княжі часи (Львів, 1930).djvu/105

Ця сторінка вичитана

ПОЛОВЦІ І ОТРОК.


Край наш Половці руйнують,
Нападають на селян.
Топче ниви, палить села
Половецький дикий хан.

Кажуть, кров людську, горячу
Любить пити, хан Баняк,
Кажуть тіла він немає,
А один лише кістяк.

Загорівся Володимир
І в бою без перепон
Розбиває військо хана
Й сто князів бере в полон.

Незабаром в ханстві Отрок
Половецьким ханом став.
Князь і Отрока подужав
І в полон його забрав.

І на нашій Україні
Отрок довгий час пробув.
Полюбив наш край і звичай,
А про рідний і забув.