Суд відправив — не поснідав, —
На нараду зве старшин:
Йде до його і боярин
І убогий селянин.
А коли в краю все тихо
І лихе ніщо не жде,
Мономах за лук, за стріли
І у ліс на лови йде.
І не раз його на ловах
Лютий тур на роги брав,
Лось могучий бив ногами
І ведмідь у лапах мяв.
Князь стократь себе калічив
І стократь з коня злетів.
Був і рись на спині в його
І кабан над ним хропів.
І вояк він був завзятий:
Сам він військо вів на бій,
Завжди спав з мечем при боці
І в одежі бойовій.
