Повстанем, бо душа повстане!
Леся Українка.
Вірші, з яких зложена збірка Душа на сторожі, збережені були одним з революційних друзів Олени Теліги. Вірші ці — відомі зі сторінок журналів — в сукупності творять певного роду підсумок мистецької та ідейної дороги поетки-революціонерки: починаючи з її молодечих поривів за далекими обріями й поступового усвідомлення себе й українського світа в поезії аж до включення в організовані лави української Революції.
Свій останній, найвищий духовий досвід — націоналістичного підпілля й суворих вершин київської дійсності 1941-42 рр. — не встигла Олена Теліга в поезію перелити. Була німецьким займанцем в Києві закатована, бо з непохитною вірою палила лямпаду в чорну ніч.
На сторожу українського національного світу встала її душа.
