говорити людською мовою? Всяка тварина чи тільки деяка? Через що тварина перестала говорити людською мовою?
Чи є ще й тепер такі дні (свята), коли тварина говорить людською мовою? Всяка тварина чи тільки деяка? Яка саме і якою мовою? Чи всяке розуміє тоді мову тварини, чи тільки дехто? Хто саме?
З якими повір'ями звязані звуки, що їх тварина видає?
17. Як пояснюють собі люди ті вигуки, що ними звертаються до тварини? Чи можна звертатися до тварини не тими вигуками, що до неї завжди звертаються, а такими, що до иншої тварини звертаються? Як не можна, то через що? Яка кара за це буде і від кого?
Увага 1. Матеріял до дитячої мови треба подавати на кожну дитину окремо.
Увага 2. Записати, коли й де (село, повіт, губерня) дитина народилася, на що слабувала й слабує, національність і роки батьків, на що вони слабували й слабують. Особливу увагу звернути на хиби їх вимови (шепелявість, гаркавість, гугнявість, то-що). Вказати, чи дитина виховується в оточенні тільки дорослих, чи також і дітей і якого саме віку. Описати хиби в мові в дітей і в дорослих, що в їх оточенні дитина виховується.
Увага 3. Дитячу мову треба записувати, починаючи від самого дня народження дитини й кінчаючи тим періодом її життя, коли вона як слід починає вимовляти всі звуки рідної мови.
Увага 4. Записи треба робити хронологично, пояснюючи й датуючи, оскільки це дається, кожний новий жест, нову міміку, кожний новий звук, нове слово або нове значіння старого слова.
Увага 5. Описуючи дитячі жести й міміку, треба вказати на стан дитини в даний момент: спокійний, схвильований, радісний, понурий і т. ин., на почуття: приємні, неприємні, то-що. Подати причини, що викликали певний стан чи почуття.
Увага 6. Описуючи дитячу міміку, особливу увагу звертати на брижечки довкола ротика й очей.
Увага 7. Дитячі звуки й слова треба записувати не тільки такі, що відоме їх значіння, а й такі, що не відомо, що вони означають. У таких разах треба описати міміку й жести до тих звуків і слів, і вказати їх загальний характер, — приємний, неприємний, спокійний, схвильований, то-що. Вказати й на причини, що викликали даний стан.
