Закон Маркса-Енґельса з тими поправками, які треба зробити на підставі спостережень над розвитком капіталїстичної суспільности за останнї 50 лїт, можна висловити так:
В тих галузях суспільного господарства, де капіталїстична продукція має всї умови, потрібні для її розвитку, відбуваєть ся за помічю безпереривного збільшеня видатности працї концентрація продукції і усуспільненє працї.
Та се усуспільненє працї не витворюєть ся капіталїстичною продукцією і не являєть ся наслїдком її розвитку, а навпаки, розвиток капіталїстичної продукції став можливий лише через те, що на початку XIX столїтя здїйснили ся умови, потрібні для зросту усуспільненя працї. Усуспільненє працї може істнувати без капіталїстичного устрою, а капіталїстичний устрій не може істнувати без усуспільненя працї. Основним двигуном розвитку продукційних сил і усуспільненя працї являєть ся знанє.
При сучасному станї науки не можна сказати, шо капіталїстичний устрій являєть ся конечним щаблем розвитку кождої суспільности.
