звучности мови, навіть щодо характеру людини ріжнить ся від московського, вдоволяв ся він плиткими анальоґіями, спопуляризованими Москалями, та вказуваннєм на ріжність нїмецьких племен, тільки все те в величезнім побільшенню, бо-ж і Росія се також велетенська держава!
Безмилосердному нищенню всїх національно-українських зародків у серединї, висиланню мужиків за Святе Письмо в українській мові на Сибір, заборонї будувати церкви в українськім стилю і т. д. відповідало змаганнє представити Росію назверх яко братню одність; тисячі заплачених „наукових“ писань доказували всїми можливими й неможливими способами, що українського народу не було, нема й не буде.
Наслїдок того був такий, що з шкільних книжок цїлого світа, в першій мірі, розумієть ся, Росії, зникла історія українського народу, навіть його імя.
Та всї сї змагання не могли знищити нашого здатного до життя народу. Він жив власним державним і культурним життєм уже тодї, коли Московщина знаходила ся в стадії номадських орд. У девятім столїттю була стара київська держава вже сконсолїдована, а в десятім столїттю прийняли її горожане христіянство.
Та проти того може закинено-б менї, що се саме було заснуваннє російської держави, а не української. Офіціяльна російська історія XVIII й XIX в. поставила сю фалшиву теорію та поширила зручно по всїй Европі.
Не місце тут входити в сї спори, що належать до фаховцїв. У нїмецьких творах є вже багато матеріялу, якби хто захотїв познайомити ся з ним для власної орієнтації.
Хочу тут начеркнути тільки зовсїм коротко головні основні лїнїї історії України, сього краю, який заселює наш народ більше нїж тисячу лїт безпереривно.
Українська держава була вже сконсолїдована, коли західна Европа не могла ще успокоїти ся наслїдком великої вандрівки народів. Спадщину Риму, сеї наймогутнїйшої культурної держави, перейняла по його упадку Византія, щоб її заховати.
Що Византія була в середнїх віках провідником европейської культури, доказують найкраще артистичні памятки так званої романської доби, які знаходять ся майже в цїлій західній Европі.
