Дві погоні
Довго так вони ходили,
Врешті вибились із сили,
Відпочити б — мокро скрізь…
Мабуть краще йти у ліс.
Всі ці гаршнепи, бекаси
Мабуть тільки для прикраси,
А наїдок з них який?!
Тай попробуй, — їх забий!
А качок, хоч цілі хмари,
Але мають окуляри:
Крізь густі очерети
Бачуть — де сховався ти.
Хрін сердитий, Хрін лютує:
„Винен пес: погано чує,
Ледве тьопає, скавчить, —
Птах лякається й летить.
Це не діло, не робота!“…
Врешті вилізли з болота,
По сухому в ліс ідуть.
Пса вже й ноги не несуть.
Ліг би десь під кущ спочити, —
Небезпечно: буде бити…
А про їжу вже й забудь…
Ех, як би кудись чкурнуть!!
