ХРЕЩЕННЯ ВОЛОДИМИРА
ВЕЛИКОГО.
Біля княжої палати
Зеленіє пишний сад.
Попід липами густими
Стали ідоли уряд.
Ідол Волоса, Перуна,
Ось Сварожич, там Стрибог,
А за ними найщедріший,
Найласкавійший Дажбог.
Перед кожним тиха жертва
Тліє в полум'ї блідім,
І іде, летить у гору,
Як молитва, сизий дим.
Задивився Володимир,
Потонув в своїх думках,
І шукають його очі
Правди в синіх небесах.
— „Хто — Христос? Чого навчав він?
І хотів добра, чи зла,
І чому христову віру
Мудра Ольга прийняла?“
|