Ця сторінка вичитана
І рішають одностайно
Вбити Ігоря в бою.
І на тім вони скінчили
Раду-бесіду свою.
|
Віковічний ліс гуде;
Через ліс дрімучий, темний
Військо Ігоря іде.
Без дороги йде поволі.
Здобуває кожний крок:
Тут дерева повалились,
Там болото, там пісок.
Так воно іде до ночі,
З лісом бореться йдучи.
На руках кріваві рани,
В піхвах заткнуті мечі.
Але що це?! Деревляне!
Деревляне з трьох боків!!
„Оточили!! Ми в неволі!
Гей, до зброї, до мечів!“
Та було уже запізно:
Деревлянські вояки
Налетіли, як на здобич
Налітають хижаки.