Знов пустелею, степами
Військо спільників іде.
Ось і Кура, а за нею
І ворожа лава жде.
Полетіли перші стріли
І зламались на щитах.
Пишний ворог наступає
На верблюдах, на слонах.
Навантажені верблюди
Йдуть і гнуться від ваги,
На слонах, із веж неначе,
Виглядають вороги!
Тупотять арабські коні,
Квітнуть перські килими.
Вдвоє ворог має війська.
Та хоробріш втроє ми.
І не довго йшло змагання: —
Захиталися вони!
Заревли в страху верблюди,
Повернулися слони.
Ворог битий ласки просить,
Віддає своє майно:
Срібло, злото, зброю, коні,
Килими, харчі, вино.
