Сторінка:Олександр Олесь. Княжа Україна.djvu/41

Справді, наче легше грудям,
Ось уже і коні ржуть!
Наче камінь з плеч звалився,
Наче крила в нас ростуть!

Йдуть і бачуть: грає море,
Сріблом котяться річки
І на березі чекають
Осетинські вояки.