Над озерами, річками,
На полянах лісових,
На стрімких високих горах,
На просторах степових, —
Де лише сіріє стежка,
Або вкрився збіжжям лан,
Скрізь роскидались оселі
Наших прадідів Словян.
Оселялись цілим родом;
Що людина, як одна?!
Кревні люде — рід складали,
Кревні роди — племена.
Наймудріший і найстарший
Цілим родом керував,
Видавав що-дня накази,
Правив, милував, карав.
Кожне племя мало князя,
Князь судив, водив на бій,
Першим був він у відвазі
Та і в мудрості своїй.
