Нащо ти в степу безводнім Його стріли й луки гнеш, Нащо ти із уст спрагнілих Його кров гарячу п'єш?“ Як підбита чайка в небі, Як осіння ніч смутна, Плаче, туже Ярославна, Припадає до вікна.
