Суд відправив, — не поснідав,
На нараду зве старшин.
Йде до його і боярин
І убогий селянин.
А коли в краю все тихо
І лихе ніщо не жде,
Мономах за лук, за стріли
І у ліс на лови йде.
І не раз його на ловах
Лютий тур на роги брав,
Лось могучий бив ногами,
І ведмідь у лапах мняв.
Князь стократ себе калічив
І стократ з коня злетів.
Був і рись на спині в його,
І кабан над ним хропів.
І вояк він був хоробрий:
Сам він військо вів на бій,
Завжди спав з мечем при боці
І в одежі бойовій.
