помагали вам. Чи не є це янголи післані Богом християнам на допомогу? Це бо янгол вложив у серце Володимирові пустити братію свою на ворогів руських князів.»
Подібно говорить Ігор Святославич до братів по першому, щасливому бої з половцями на Сюрлуї: «Це Бог силою своєю положив на побіду ворогів наших, а на нас честь і славу» (Київський літопис). «Брехня — ваше слово, — кричить Василько на ворожий глум в бою проти ляхів і угрів, — а Бог нам помічник». «Така милість Божа Руській землі». (Розбиття Филі, Галицько-Волин. Літопис). І, справді, княжі прапори вкривають перемоги. Так було; доки ясні були цілі, міцна мораль і виразна ієрархія цінностей з «благом руської землі» нагорі.
Захитало цю піраміду XIV—XV ст., але приходить нова доба: підноситься козак «оборонець віри християнської» на хвилях Чорного моря, під мурами Кафи, Трапезунту і Царгороду і тої ж «благочестивої віри грекоруської» таки на рідних степах і польських пісках, щоб видати нарешті із себе того Зиновія-Богдана, якому… «рука Божа всюди додавала скорої помочі на братів, а разом і ворогів наших сарматів — польських».
Затрата серед керівної верхівки України почуття безоглядности власних ідеалів і постулятів та їх вищого посвячення чи не найтяжче налягла на Україну в XVIII—XIX столітті. Але національна стихія відшукала їх уже 1918 року, і, крізь 20-ліття великого зусилля, жертв і боротьби, несе, як величний прапор України, у майбутнє.
Шукаємо ідеї, яка історично була українській духовості мітом, стимулом для історіотворчих зусиль. І стріваємо вже на поганському світанку нашого минулого «Дажбожих внуків» — леґенду, що дає відчути силу напруги цього міту божеського походження народу.
«Діти з коліна Яфетового», войовничого і післанного панувати прабатька, це хіба тільки християнська метаморфоза першої ідеї про вище, вибране походження і покликання племени. В літописах виступає ще той же мотив славного походження, що з ним в'яжеться теж атмосфера вибраности й історичного післанництва.
Ідеї козацької доби особливо характеристичне шукання відскочні й опертя в міті походження. Це у віршах Саковича козаки, — нащадки тих, що за «Олега руського монарха плавали в човнах по морю і Царгород здобували». Це ж
13
