Баронова (коло дверей). Хто там?
Барон. Я.
Баронова. Що за я?
Барон. Я, Октавій.
Баронова (отвирає двері). Якто, ти не поїхав?
Барон. Ні, і ти знаєш добре, для чого я вернув.
Баронова. Не розумію, що хочеш через те сказати!
Барон (вказує на свойого товариша). Цей пан є комісаром поліції… Послухай мене краще, шкода марнувати час і безпотрібно випиратися. Недавно закрався сюди чужий мужчина. (Баронова затрусилася). Ґрум бачив, як Юлія провела чужого мужчину ціми дверми. (Показує на двері в глибині Баронова глядить на нього здивована, потім з полекшою зітхає).
Баронова (тоном визшости). А так! Увійшов ціми дверима до покою. Бачу, що ви надто добре поінформовані. Дано вам знамениті вказівки. Але чомуж панове не починають шукати? На що властиво чекаєте? Мій коханець є в цьому помешканню, тут скривається. Так, мій пане, маю коханця. Мені приємно, що можу тобі це заявити супроти цього пана, яко свідка. Є молодий, гарний, сто разів елєґантніщий від тебе, є з доброї раси і має гарні манєри. Алеж прошу його
