На початку 1831 року появила ся въ часописи „Семафоръ“ що выходила въ Марсиліи, въ льокально̂й хроніцѣ така нотатка:
„Въ недалеко̂мъ во̂дъ Марсиліи селѣ Сенъ-Генрі выбухъ вчера огонь, котрого жертвою упало въ коротко̂мъ часѣ много домо̂въ. Мешканцѣ могли вже вчера вечеръ обсервувати велику луну на небѣ. Хто случайно находивъ ся на скалахъ Андумъ, мо̂гъ надивити ся на гарный, але страшный видъ моря, въ котро̂мъ во̂дбивала ся полумѣнь горючого села.
Мы, на жаль, не можемо ще подати докладныхъ вѣстій про хо̂дъ цѣлои катастрофы. Однакъ донесено намъ, що огонь захопивъ нещасныхъ погорѣлцѣвъ въ глубоко̂мъ снѣ, а своє уратованє завдячують они головно во̂двазѣ своихъ спо̂вгорожанъ, що мешкали оподалѣкъ во̂дъ огню.
Понизше подаємо справозданє одного наочного свѣдка о сценѣ, яка трафила ся на мѣсци пожежѣ.
Огонь выбухъ на долѣшно̂мъ поверсѣ въ яко̂мсь домѣ, збудовано̂мъ зъ легкого матеріялу, и ширивъ ся зо̂ страшною скоростю. Коли мешканцѣ збудили ся зо̂ сну, то будынокъ стоявъ уже въ полумѣни. Помочи такъ
