Сторінка:Н. Мірза-Авакянц. Читанка з історії України. Частина I. Випуск I. 1922.pdf/41

вьседьржителя, осужение на погыбѣль въ сь вѣкъ и въ будущий, а елико ихъ есть не крьщено, да не имуть помощи отъ Бога, ни отъ Перуна, да не ущитяться щиты своими, и да посѣчени будуть мечи своими и отъ стрѣлъ и отъ иного оружия своего, и да будуть раби въ ст1) вѣкъ и въ будущий2). А великыи кънязь Руськыи и боляре его пад осылають въ Грькы къ великымъ цѣсаремъ Грьчьскымъ корабля, елико хотять, съ сълы своими и съ гостьми. Якоже имъ уставлено есть, ношаху съли печати златы, а гостие сьребрьны8); нынѣ же увѣдѣлъ есть кънязь нашь посылали грамоты к цѣсарьству нашему: и иже посылаеми бывають отъ нихъ съли и гостие, да приносять грамоту, пишюще сице: яко посълахъ корабль селико4): и отъ тѣхъ да увѣмы и мы, оже съ миръмь приходять. Аще ли безъ грамоты придуть, и предани будуть намъ, да дьржимъ и хранимъ, доньдеже възвѣстимъ кънязю нашему5); аще ля руку не дадять6) и противяться, ти убиени будуть, да не изищеться съмьрть ихъ отъ кънязя вашего7); аще ли, убѣжавъше, в Русь придуть, мы напишемъ къ кънязю нашему, и яко имъ любо, тако сътворять. Аще придуть Русь бес купля8), да не възимають мѣсячьна. И да запретить кънязь съломъ своимъ и приходящимъ Руси сьде, да не творять бещиния въ селѣхъ въ странѣ нашей. И приходящемъ имъ, да витають0) у святаго Мамы10), да посълеть цѣсарьство наше, да испишеть имена ваша11) и тъгда възьмуть мѣсячьное свое12) съли съльбьное, а гостие мѣсячьное, пьрвое отъ града Кыева, и пакы ж Чьрнигова и ис Переяславля13). II да въходять въ градъ едиными враты съ цѣсаревъмь мужьмь14) безъ оружия, мужь 50, и да творять куплю, якоже имъ надобѣ, и пакы да исходить15); и мужь цѣсарьства вашего да хранить я; да аще къто отъ Руси отъ Грькъ сътворить криво10), да оправляеть17) то. Въходяще же Русь въ градъ, да не творять пакости и да не имѣють власти купити паволокъ лише по 50 златьникъ18); и 4) В цей. Форма присяги. 3) Коли купці йшли в далекі землі, вони мусили мати при собі зброю, щоб охоронятися від ворогів. Часто, по дорозі, вони приєднувалися до бродячих грабіженицьких ватаг і разом з ними плюндрували чужі краіни. Печатки, про які говорить умова, були засобом контролю над особою посла або купця і, з цього боку, нагадували паспорти. 4) Стільки. 5) Договір 945. р. намагається взяти під догляд. 6) Човни, що прибували з Руси для торговлі з Греками: обов'язково було пред'являти князівську грамоту для доказу того, що „съ миръмь приходять“. Це свідчить про те, оскільки небезпечним елементом для Візанті була Русь. !) Себто, як що заб'ють чоловіка, в такім випадку під час заарештування, Греки не відповідають за його смерть перед руським князем. 8) Не для торговлі. и) Живуть. 1и) М-р св. Мамонта в околицях Візантіі. п) Себ то послів та гостей. 12) Умова 945. р. не говорить докладно про місячину. Давали іі на 6 міс.: хліб, мясо, риба, вино, овочи та баня. 13) Міста русько-украінські згадуються тут в порядку іх значіння для економічного та політичного життя. 14) 3 візантійським урядовцем. 15) Боячися Руси. Греки намагаються пилько доглядати за нею і під час перебування у Царгороді, забороняючи жить в Царгороді і доручаючи іх доглядові спеціального урядовця, коли вони приходять в місто. ,в) Неправдиво. 17) Виправить, розсудить. ,8) Греки обмежували вивіз паволок в чужі землі; бачимо це в умовах Греків Болгарами, Венецією, а також і Русю.