28
Читанка з історії України.
Бѣ путь изъ Варягъ[1] въ Грекы; и изъ Грекъ по Днепру, и вѣрхъ Днепра волокъ до Ловоти.[2] и по Ловоти внити въ Илмерь[3] озеро великое, из него же озера потечеть Волховъ и втечеть въ озеро великое Нево,[4] и того озера внидетъ устье в море Варяское[5]; и по тому морю внити тоже и до Рима, а от Рима прити по тому же морю к Царюграду, и от Царяграда прити в Понтъ[6] море, въ неже втечеть Днепръ рѣка, Днепръ бо течеть изъ Воковьского лѣса, и потечеть на полудни; а Двина изъ того же лѣса потечеть, и идеть на полуночье и внидеть в море Варяское; ис того же лѣса потечеть Волга на въстокъ, вътечеть седьмьюдесятъ жерелъ в море Хвалійское[7]. Тѣмьже из Русі можеть ити по Волзѣ в Болгары[8] и въ Хвалисы…[9], а по Двине в Варягы и до Рима…
Лѣтопись по Ипатск. зписку ст. 4. вид. 2. От 1871 р.[10]
Абуль-Касім Обойдалах ібн-Абдаллах ібн-Хордадбе був до 80 р.р. IX в. старшим над почтою в Джибалі (в Мидіі) і по обов'язкам служби мусів збірати відомости про все, на що варто було звернути увагу з боку державних інтересів, а також збірати географічні відомости для військових маршрутів. З 880. р. до 912., коли він помер, ібн-Хордадбе жив у Богдаді при дворі халіфа, користаючися великим довір'ям халіфів. Праця його „Книга доріг і держав“, написана коло 846. р., а пізніше після 880. р. автор поширив іі. Оповідання про торговельну
- ↑ Із Скандинавіі.
- ↑ р. Ловать, що тече у оз. Ільмень.
- ↑ Ільменське озеро.
- ↑ Ладожське озеро.
- ↑ Балтійське, під виразом „устье в море Варяское“ літописець розуміє річку Неву.
- ↑ Чорне.
- ↑ Каспійське.
- ↑ Волжські або камські Болгари мешкали на Волзі в тім місці, де впадає Кама.
- ↑ Хозари, які мешкали на нижчій течіі Волги.
- ↑ Із цього видання Іпатського літопису взято всі уривки і тому на далі місце та рік видання не зазначено.
