Треба, щоби ми виявили себе гідними виконавцями сього найтяжчого і найвдячнійщого завдання соціялістичного перевороту. Ми повинні добре тямити, що для успішного управління, крім уміння переконати, крім уміння перемогти в горожанській війні, конче потрібне уміння практично орґанізувати. Се найтяжче завдання, бо тут справа вимагає орґанізації в звязку з найґлибшими господарчими основами життя десятків миліонів людей. І се — найвдячнійше завдання, бо лише по його розвязанні (в головних і основних рисах) можна буде сказати, що Росія стала не тільки совітською, але й соціялістичною республикою.
Означене вище обєктивне положення, утворене дуже тяжким і непевним миром, найлютійшою руїною, безробіттям і голодом, які залишено нам у спадщину війною й пануванням буржуазії (в особі Керенського та його помічників, меньшевиків з правими есерами), все це неминуче породило найбільшу втому і навіть вичерпання сил широкої маси працюючих. Вона притьмом вимагає — і не може не вимагати — певного відпочинку. На чергу дня висовується відновлення знищених війною й господарюванням буржуазії продукційних, творчих сил; — загоїння ран, нанесених війною, поражкою в сій війні, спекуляцією й спробами буржуазії знову встановити повалену власть визискувачів; — господарче піднесення країни; — міцну охорону елєментарного порядку. Може це здається неймовірним, але дійсно наслідком згаданих обєктивних умов нема жадного сумніву, що совітська власть за теперішнього моменту може запевнити перехід до соціялізму тільки в тим випадку, коли практично розвяже, не вважаючи на опір буржуазії, меньшевиків і правих есерів, саме сі найелєментарнійші завдання заховання суспільности. Практичне розвязання сих найелєментарнійших завдань і подолання орґанізаційних труднощів перших кроків до соціялізму, наслідком конкретних особливостей даного положення і при істнуванню совітської власти з її законами про соціялізацію землі, робітничу контролю і таке инше, — се являється тепер двома сторонами одної медалі.
Лічи точно й добросовісно гроші, господарюй ощадно, не лодарничай, не крадь, тримайся найсуворійшої дисциплини в праці, — саме сі гасла, з котрих справедливо
