Сторінка:Н. Лєнін. Чергові завдання совітської власти (Львів, 1920).pdf/32

Ця сторінка вичитана

Ми успішно розвязали друге завдання революції: пробудити й підняти саме ті суспільні „низи“, котрі визискувачами спихнуто вниз, і котрі тільки опісля 25-го жовтня 1917-го року одержали всю свободу валити своїх гнобителів і почати оглядатися й улаштовуватися на свій лад. Мітінґування саме найбільш пригнобленої й забитої, найменш підготованої маси працюючих, переведення нею скрізь і всюди своєї совітської орґанізації, ось другий великий етап революції.

Починається третій. Треба закріпити те, що ми самі відвоювали, що ми самі декретували, узаконили, обговорили, призначили. — закріпити в міцні форми щоденної трудової дисциплини. Се найтяжче, але й найвдячнійше завдання, бо тільки розвязання його дасть нам соціялістичні порядки. Треба навчитися сполучати бючий повіддю, бурхливий, виступаючий з усіх берегів мітінґовий демократизм працюючих мас з жалізною дисциплиною під час праці, з безперечним послухом волі одної особи, совітського керовника, під час праці.

Ми сього ще не навчилися. Ми сього навчимося.

Відновлення буржуазного визиску загрожувало нам учора в особі Корнилових, Гоців, Дутових і инших. Ми їх подоліли. Те саме відновлення загрожує нам нині в иншій формі, а саме в стихії дрібнобуржуазної розхлябаносте й анархизму, дрібновласницького становища „моя хата з краю“, в буденних, дрібних, але зате численних наступах і навалах сеї стихії проти пролєтарської, дисциплинованости. Ми сю стихію дрібнобуржуазної анархії мусимо перемогти і ми переможемо її.

Розвій совітської орґанізації.

Соціялістичний характер демократизму совітського, себто пролєтарського, в його конкретнім, данім уживанні, — полягає поперше, в тім, що виборцями виступають працюючі й визискувані маси; буржуазію виключається; подруге, в тім, що всякі бюрократичні формальносте й обмеження виборів відпадають; маси самі встановляють порядок і строки виборів, при повній свободі відкликання вибраних; потретє в тім, що утворюється найліпшу орґанізацію аванґарду працюючих, великопромислового пролєтаріяту, котра дозволяв йому керувати найширшими масами працюючих, втягувати їх в самостійне політичне життя, виховувати їх політично