поодинокого капиталіста, поміщика, глитая. При совітській власти — се не приватна, а найважнійша державна справа.
І ми ще майже не приступили до величезної, тяжкої, але зате і вдячної праці: орґанізувати співзмагання комуни, ввести контрольність і гласність в процес виробу хліба, убрання і т. и., перетворити сухі, мертві, бюрократичні звіти в живі приклади як залякуючі, так і приваблюючі. При капиталістичнім способі виробу значіння поодинокого прикладу, скажім, якоїсь продукційної артели, неминуче було надзвичайно обмеженим і тільки дрібно-буржуазна ілюзія могла мріяти про „направлення“ капиталізму впливом зразків честнотних установ. По переході політичної власти до рук пролєтаріяту, по вивласненні визискувачів, справа міняється в корні, і згідно з тим, що нераз зазначалося визначнійшим соціялістами, — сила прикладу поперше дістає змогу виявити свій масовий вплив. Зразкові комуни повинні і будуть служити виховувательками, учительками, помічницями — провідницями відсталих комун. Преса повинна служити знаряддям соціялістичного будівництва, ознайомлюючи в усіх подробицях з успіхами зразкових комун, досліджуючи причини їх успіху, їх методи господарства, ставлячи, з другого боку „на чорну таблицю“ ті комуни, які упірто заховують „традиції капиталізму,“ себто анархії, лодарництва, неладу, спекуляції. Статистика була в капиталістичнім суспільстві предметом виключного завідування „казьонних людей,“ урядовців або вузьких спеціялістів, — ми повинні понести її в маси, популяризувати її, щоби працюючі маси поволі вчилися самі розуміти й бачити, як і скільки треба працювати, як і скільки можна відпочивати, — щоби порівнання ділових вислідів господарства поодиноких комун нагороджувалося негайно (скороченням на певну добу робочого дня, піднесенням заробітку, призначенням більшої кількости культурних і естетичних благ і вартостей і т. и.).
Коли нова кляса виступає яко провідниця й учителька суспільства на історичну сцену, се ніколи не обходиться без доби найміцнійшого „колихання“, хитання, боротьби й завірюхи з одного боку, — а з другого боку без хвилі непевних кроків, спроб, сумнівів, вагань що до вибору нових метод, які відповідали б новим обєктивним обставинам, Виміраюче феодальне дворянство мстилося буржуазії, яка його перемагала і витісняла, не тільки
