Сторінка:Н. Лєнін. Чергові завдання совітської власти (Львів, 1920).pdf/20

Ця сторінка вичитана

з цим (і для цього) її вищу орґанізацію. Наша совітська власть саме в такім положенню, коли, завдяки побідам над визискувачами від Керенського до Корнилова, вона дістала змогу безпосередньо приступити до сеї задачі, пильно взятися за неї. І тут стає зразу видно, що коли центральну державну власть можна захопити протягом кількох днів, коли задушити воєнний саботажницький опір визискувачів навіть по ріжних кутках великої країни можна протягом кількох тижнів, то щоби певно розвязати задачу піднесення продуктивности праці, потрібно у всякім разі (особливо по найтяжчій війні і найбільшій руїні) — кілька років. Довгий і повільний характер праці залежить тут безперечно від обєктивних обставин.

Піднесення продуктивности праці вимагає передовсім забезпечення матеріяльної основи великої індустрії: розвою виробу палива, жаліза, будови машин, хемічної промисловости. Російська совітська республика в ще в вигідних обставинах, бо вона має в своїм розпорядженні — навіть опісля берестейського миру — велетенські запаси руди (на Уралі), палива в Західнім Сибіру (камінний угіль), на Кавказі і південнім сході (нафта) в центрі (торф), — велетенські багатства лісу, водяних сил, сирівців для хемічної промисловости і т. д. Розроблення сих природних багатств методами новійшої техніки дасть основу нечуваного поступу продукційних сил.

Другою умовою піднесення продуктивности праці є, поперше, просвітний і культурний поступ маси населення. Сей поступ іде тепер з величезною скорістю, чого не бачать засліплені буржуазною рутиною люде, нездатні зрозуміти, скільки запалу і світла ініціятивности розвивається тепер в народних „низах“ завдяки совітській орґанізації. Подруге, умовою господарчого поступу є й піднесення дисциплинни працюючих, уміння працювати, плідність, інтенсивність праці, ліпша орґанізація її.

З сього боку справа стоїть у нас особливо зле і навіть безнадійно, коли повірити людям, які дали себе залякати буржуазії, або користливо служать їй. Сі люде не розуміють, що не було і бути не може революції, коли прихильники старого ладу не галасували б про розвал, анархію і т. и. Природна річ, що в масах, які тільки що скинули нечувано тяжкий гніт, іде глибоке и широке шумування, що випрацьовування нових основ трудової дисциплини є дуже повільним процесом, що до