трі звуться в сім випадку „клясовими“ лише тому, що вони підпадають клясовим інтересам буржуазії). Нарешті, предложення совітської власти зовсім виключити буржуазію з правлінь кооперативів також дуже ослаблено, заборону належати до складу правлінь поширено тільки на тих, хто володів торговельними і промисловими підприємствами приватно-капиталістичного характера.
Як би пролєтаріят, шляхом совітської власти, встиг налагодити в загально-державнім розмірі учот і контролю, або хоча би основи такої контролі, то потреби в згаданих компромісах не було б. Шляхом харчових відділів совітів, шляхом орґанів постачання при совітах ми обєднали би населення в єдиний, проваджений пролєтаріятом кооператив без допомоги буржуазних кооперативів, без уступок тій чисто буржуазній засаді, яка спонукає робітничий кооператив лишатися робітничим поруч з буржуазним, замісць того, щоби підгорнути собі зовсім сей буржуазний кооператив, зливши обидва, взявши все правління, взявши до своїх рук догляд за споживою багачів.
Вступаючи в таку угоду з бужуазними кооперативами, совітська власть конкретно встановила свої тактичні задачі і своєрідні методи праці для даної смуго розвою: керуючи буржуазними елєментами, використовуючи їх, роблячи деякі окремі уступки їм, ми утворюємо умови для такого посування наперед, яке буде повільнішим, ніж ми перше гадали, але разом з тим буде певнійшим, з соліднійшим забезпеченням бази і комунікаційної лінії, основи і шляхів, з ліпшим зміцненням здобутих позицій. Совіти можуть (і повинні) тепер міряти свої успіхи в справі соціялістичного будівництва, між иншим, мірилом надзвичайно ясним, простим, практичним: в скількох саме громадах (комунах чи селах, кварталах і т. п.) і оскільки наближається розвій кооперативів до обхоплення всього населення.
За всякої соціялістичної революції, опісля того, як розвязано задачу завоювання власти пролєтаріятом і по мірі того, як виконується в головнім і основнім задачу вивласнення визискувачів і подавлення їхнього опору, на перше місце необхідно висовується корінну задачу — утворення вищого, ніж капиталізм, суспільного ладу, а саме: піднесення продуктивности праці, а в звязку
