Сторінка:Н. Лєнін. Чергові завдання совітської власти (Львів, 1920).pdf/15

Ця сторінка вичитана

могутню трудову дисциплину, тоді ми по році скинемо з себе сю данину, котру можна зменшити навіть ранше… рівно в міру успіхів нашої робітничо-селянської трудової дисциплини й орґанізованосте. Чим скорше ми самі, робітники і селяне, навчимося ліпшої дисциплини і вищої техніки праці, використовуючи для сього науки буржуазних спеціялістів, тим ранше ми позбудемося всякої данини сим спеціялістам.

 

 

Наша праця по орґанізації, під проводом пролєтаріяту, всенародного підрахунку-учоту й контролі над виробом і розділенням продуктів значно відстала від нашої праці по безпосередньому вивласненню визискувачів. Се твердження є основним для розуміння особливостей теперішньої хвилі і випливаючих звідси завдань совітської влади. Центр ваги в боротьбі проти буржуазії пересовується на орґанізацію такого учоту й контролі; тільки виходячи з сього, можна правильно встановити чергові завдання господарчої й фінансової політики в области націоналізації банків, монополізації зовнішньої торговлі, державної контролі над грошевим оборотом, заведення задоволяючого, з пролєтарського становища, помаєткового й подоходного податку, заведення трудової повинности.

З соціялістичними реформами в сих областях ми надто відстали, а се дуже і дуже важні области, і відстали саме тому, що в нас не орґанізовано як слід учоту і контролі взагалі. Розуміється, ся задача є одною з найтяжчих і при руїні, створеній війною, її можна виконати лише протягом довшого часу, але годі забувати, що як раз тут буржуазія, — особливо ж численна дрібна селянська буржуазія, — дає нам найповажнійший бій, підриваючи налагодження контролі, підриваючи, наприклад, хлібну монополію, відвойовуючи позиції для спекуляції й спекулятивної торговлі. Те, що ми вже декретували, ми далеко недосить ще перевели в життя, і головне завдання хвилі є саме в тім, щоб зосередити всі змагання на діловім практичнім здійсненні основ тих реформ, які стали вже законом, але не стали ще реальністю.

Щоби провадити далі націоналізацію банків і прямувати невідхильно до перетворення банків у вузольні пункти суспільного рахівництва при соціялізмі, треба