10
вона піднимаєть ся на100 метрів в гору і розсипаєть ся ослїпляючим білим пилом; водяні бризки не вспіють досягти до землї, як вибухає друга струя, за нею — трета; з кождим разом вода підіймаєть ся все висше і висше. Чарівна картина! Водяні струї розлїтають ся у всїх напрямках, розсипають ся по боках, описують півкруги, несуть ся в гору, зшумом і свистом, нїби ракети підчас ”фаєрверка“… В глубинї роздаєть ся ще глухий удар і враз з цїлою масою каміня вириваєть ся остання найсильнїйша струя. Все стихає… явище зникає, нїби чарівний сон перед ранним пробудженєм. Коли вітер розвіє густу пару і вода стече по склонах стіжка, перед вашими очима остаєть ся лиш кремінистий стіжок а на єго верху кітловина, та тепер не має і крихітки в нїй води; по серединї тої кітловини ви бачите отвір: глубокий канал веде в нутро землї; в нїм стоїть тепер вода як і у всякій, тихо і спокійно. Мине година, — знов почуєть ся лоскіт, начнеть ся клекіт і шипінє води, щоби закінчити ся таким же величавим видовищем… Дика і понура Ісляндія; страшенні труди і злиднї товаришать мандрівникови по тій країнї; та чудесна картина вибухаючого ґайзера в повнї нагороджує мандрівника за всї невзгодини, які він перетерпів…
Кругом Великого ґайзера бє що около 50 кипячих жерел, а в яких сто кроків від него находимо друге горяче жерело Строкр (”Маслобийна кадка“ . Він безвпинно кипить і клекоче, і тому місцеві жителї називають єго ще ”кітлом діявола“. Послухаймо, що говорять про се жерело мандрівники (Праєр і
