6
сяжнїв! Огняні маси покрили поверхню на 900 квадратових кільометрів (т. є 30-кільометрів в здовж і 30 в ширш). Страшенний той вибух варта, щоби близше з ним познайомити ся.
Зима і перші дни весни 1783 року відзначали ся якоюсь надзвичайною лагідністю. При кінци мая довкола зловіщої щілини »Скаптар“ показав ся синий туман. З початком червня наступив сильний землетряс. 8-го дня необнятий стовп диму, що появив ся в північній части тої гірської місцевости, став нести ся в напрямі заселеного полудня, огортаючи мракою і тьмою цїлу околицю. На другий день сипнув вулькан хмарою попелу, а на ледяних височинах гір, замиготїли блискавицї. В тім-же часї ріка Скапта, найширша з ісляндських рік, виступила з своїх берегів і, заливши рівнину горячою, вонючою водою повною вульканїчного пилу, митю зникла десь під землею. Було ясно, що з відкись з гір, де неступила ще нї одна людська нога, справив ся в діл потік ляви і перемінив воду в пару. Коли вибух буде продовжати ся далї, то лява досягне моря, а се грозить гибілю людям, що тут поселили ся.
Минуло два днї — і лява справдї ринула коритом щезлої ріки і заповнила єго по береги, потім виступивши з них, розлила ся вона по цїлій низистій околицї і, занявши собою, як скатерть торфову рівну поверхню, кинула ся в велике озеро. Єго води митю почали перемінювати ся в пару і зі страшенним шипотом і свистом уносили ся у воздух. В кілька днїв по тім озеро буквально вигоріло.
