Сторінка:Непохитному. Пам'яти Василя Чумака (1920).djvu/10

Цю сторінку схвалено

ОФІРА.

I.
Краплю крови. Кожну хвилю краплю крови місту:

шкло вітрин і тротуари сповнить ярим змістом.
На плякатах не атрамент. І не фарби. Кров.
Пензл-пучки умочайте в колєктив-цебро.

II.
Смуги втоми під очима. Воскові обличча.

Але фарбами плакатів кличем, кличем, кличем.
Шостий поверх. Цементові підраховують щабли.
О, нарешті. Відчинили. Захапався. Діг.

III.
Безнадійно. Є надія. Ось, на цьому бруку.

Переможці. Піонери. Тисну вашу руку.
Що? Сухоти? Ще хвилина? Дотліває день.
Переможці. Піонери. Казка. Близько. Йде…