В устах 40 мілїонів людей гомонить наша українська мова. Український народ стоїть щодо числа на сьомім місцї поміж європейськими народами, а поміж славянськими народами займає друге місце по Москалях. Збитою масою заселює наш народ цїлу східну Галичину, полудневу підгірську частину західної Галичини, північну та західну частину Буковини й північно-східну частину Угорщини. Але головна сила українського народу, бо цїлих девять десятих живе в російській державі. Там займають Українцї отсї ґубернії: полтавську, чернигівську, харківську, катеринославську, київську, херсонську, подільську й волинську, більшу частину так званої кубанської области та частину таврійської, воронїзької, минської, городненської, сїдлецької й люблинської[1] ґубернії. До вичислених земель треба додати менші й більші, рідше й густїйше заселені Українцями оселї в Австро-Угорщинї (Боснії, Славонїї) й европейській і азійській Росії, Румунії, Туреччинї, північно-американських Злучених Державах, Канадї та Бразилїї. Всїх Українців вдвоє більше нїж Поляків, звиш учетверо більше нїж Чехів, усемеро більше нїж Болгаріє, а увосмеро більше нїж Сербів (без Хорватів).
Простір, який займає наш народ в Австро-Угорщинї, виносить 72.000 квадратових кільометрів, а в Росії 780.000 квадратових кільометрів. Разом займає український народ понад 850.000 квадратових кільометрів простору, значить, девять разів більше нїж цїла Галичина. Простір україн-
- ↑ 3 частин сих двох останніх ґуб. утворено 1912 р. холмську ґуб.
